Веберіть мову:

Наші Контакти

Наша робота!

img_3812-kopiya

Голосування

Нужна ли вам услуга выезда на дом, в офис? Знаете ли вы, о том, что такая услуга нами оказывается?

View Results

Loading ... Loading ...

Статьи и публицистика

Лилия ПустовитОдним з людей, хто “зробив” УКРАЇНСЬКУ МОДУ була Лілія Пустовіт, жінка красива, сильна, унікальна.
Народилася Ліля в 1966 році у Вінниці, в 1983 році переїхала в Київ, у 2006 році перший раз вийшла заміж! у 46!!! років народила першу дитину.

Жінка перфекціоніст, закінчивши школу із золотою медаллю поступила на факультет швейного виробництва Київського технологічного інституту легкої промисловості, потрапила до Молдови – на швейну фабрику міста Бендери, де незабаром стала головним художником. Після була стажування в l’universite de l’art moderne (Париж)

У 1996 році Лілія Пустовіт отримала Гран-прі «Золотий гудзик» міжнародного фестивалю In Vogue, Вільнюс (Литва), після чого голова журі конкурсу Даніель Ештер запросив її на роботу у свій паризький Будинок Daniel Hechter в якості дизайнера жіночої колекції pret-a-porter.

Продовження

народный костюм, костюмы для танцевальных коллективовРоком зародження української моди прийнято вважати 1991 рік. Країна почала свій самостійний шлях і вільнодумної молоді захотілося відійти від шаблонів радянського періоду. Зараз складно уявити, а довгі роки центр, а точніше Москва, вирішували з яких матерій шити одяг, які моделі, а вже розмірна сітка була стандартна і людям з фігурою, що не підпадають під стандарт, доводилося важко.

У 1991 році Олена Бакай і Галя Логвінова починають проект “Дні національної моди” Сергій Бизов – дизайнер, в цьому – ідеолог нового проекту The Icon, вперше представив свою колекцію на фестивалі Alta Moda. У ті роки ще ніхто не знав як правильно все організувати, що робити, як розвивати. Незважаючи на це, модельєри творили, журналісти писали, бомонд дивився.

Окремо хочеться сказати про творчість: 90-ті роки це епоха черг, талонів, купонів…становлення держави. Природно, що бажають творити стикалися з банальними проблемами: відсутність тканин, фурнітури, аксесуарів. Зараз вже виглядає комічно, а тоді масово носили светри з ангори, малинові піджаки і сорочки з мокрого шовку. Носили те, що пропонував ринок.

У 1994-95 року з’являється перший Український Дім Моди Сергія Бизова. З Парижа Сергій запрошує до співпраці Лілію Пустовіт. На жаль їх співпраця тривала недовго, союз двох сильних лідерів розпався.

Побувавши на світових Тижнях Моди, одного разу Сергій запропонував Ірині Данилевській (будучи на той час редактором Єва) робити Сезони Моди в Україні.

Перші покази проходили в Будинку Акторів, у Києві, в нічних клубах. Молоді українські модельєри показували свої моделі, не завжди звичні і стандартні.

Вирвавшись з сіро-модного життя в радянській Україні активно розвивалася і арт-мода.

Одночасно, незалежно один від одного, в арт-моді звучать три імені: одеситки Ірини Дратвы, львів’янки Олесі Савенко та киянина Олексія Залевського.

Ірина Дратва, дружина молодого і перспективного художника української Нової хвилі Олександра Ройтбурда. Свою дизайнерську кар’єру вона почала з художньої виставки, і те, що вона так уявила, безумовно, не було модою – швидше інсталяцією. Її «сталінські» піджаки, пошиті як статуї – «фасад» з білої тканини з об’ємним «гіпсовим» рельєфом, тил з простої бортівка – експонувалися в 1988 році на республіканській виставці молодих художників, знаменитої Молодіжці, правда, в розділі «декоративне мистецтво». В результаті концептуальні піджаки виявилися виставленими в одній вітрині з писаними українськими тарілками.

До 1994 року вона працює за двома напрямками: перший-клубна мода, яскраві, кумедні, строкаті, шапочки з штучних тканин, потім до них додалися рюкзаки….одяг, в результаті колекція отримала назву «Пухнаста полуниця». Ця «Полуниця» і незабаром за нею «Одяг для сьогодні або новий фетишизм», стали першими українськими клубними колекціями – зі стовідсотковим попаданням в тренди і цільову аудиторію. Другим напрямком стала робота з винтажем в самому широкому його розумінні. Стилізації, цитати, відверті ready made – речі з секондхенда, скомпоновані в синтетичні луки, вінтажні колекції… В рамках роботи з вінтажним матеріалом була створена концепутальная колекція «Кінець цитати» (1995), для якої були використані базарні плюшеві килимки з картинками в лубочному стилі.

В цей же час, 1994 року – киянин Олексій Залевський,кукольник і гример, недавно закінчив відразу два факультету Одеського театральнодекорационного училища: – показує на київському фестивалі «Alta Moda» колекцію «Пристрасті по пляшці». Практично без усякої розгойдування – це був чи не перший публічний показ – він представив дотепне шоу, в якому театральні за своєю природою костюми «працювали» як fashion-об’єкти і створювали нові модні образи. «Спектакль» справив фурор і став дуже затребуваним – в той час про успіх колекції судили за кількістю пропозицій показати її ще раз.

Випускниця Львівського поліграфічного інституту та успішний художник-графік Олеся Савенко , в 1993 році , “раптово”, за її зізнанням, почала створювати одяг – і відразу дуже специфічну: дивну, дотепну, часто жорстоку і дуже епатажну. Олесю цікавили досі заборонені для моди і не тільки теми: сексуальність і гомосексуальність – а ще гротеск, абсурд, парадоксальність. Її моделі зацікавили режисерів, Вадим Седлецький запропонував їй використовувати її моделі у своїй постановці за мотивами творчості Гофмана і на Міжнародному фестивалі молодіжного експериментального театру «Золотий Лев» моделі зайняли перше місце.

Але повернемося до Сергія Byzovu, у Парижі Сергій знайомиться з Евеліною Хромченко, і так волею долі, наші дизайнери потрапляють на сторінки глянцевого видання l’officiel.

Лілія Пустовіт теж зробила чималий внесок в історію нової української моди. Її ім’я на сьогоднішній день відомо не тільки в Україні, але і за її межами. Моделі “Пустовіт” виставляються у світових столицях моди.

Українська мода розвивається, майже кожен місяць у великих містах країни проходять покази, на яких демонструють свої моделі не лише метри, але й талановита молодь.

Хочеться вірити, що коли-небудь, українські модельєри, впишуть свої імена в книгу історії світової моди

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Есть такой ресурс на просторах интернета, как Живой Журнал(LiveJournal), или кратко “ЖЖ” . Пишу я там недавно, чуть больше месяца: http://mar80.livejournal.com/

Кто-то начинает писать в ЖЖ пытаясь рассказать свои мысли, кто-то зарабатывает на репостах, кто-то на рекламе. Свои же цели были и у меня: хотелось рассказать про ателье, конечно привлечь новых клиентов, популяризировать свое дело, которым я занимаюсь почти 10 лет, а уж шью и того больше.

ателье, пошив и ремонт верхней одежды

Когда-то, будучи молодой выпускницей школы, я приехала в Днепр из Феодосии, жить к бабушке. Выбор на поступление в швейное училище пал случайно, даже скорее банально-там были места и поступить было не сложно. А потом втянулась, мне понравилось творить, создавать что-то новое, видеть как в твоих руках ткань приобретает формы….

А потом понеслось: сначала работала наемной портной, набила все шишки, которые были на этой дороге. Разные работодатели, работа с разным материалом
Любой опыт-это всегда опыт Продовження

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Элегантный мужской костюм - важная составляющая образа настоящего мужчины. К сожалению (или к счастью - тут уж для кого как) в наш утилитарный век, большая часть мужчин отдает предпочтение рабочей робе - джинсам, обвисающим свитерам и т go right here.п.  Поэтому в костюме вы будете выглядеть просто неотразимым на фоне всех остальных. И, конечно, костюм нужен на торжественных событиях - выпускной бал, вечерний прием, свадьба - можно, конечно, продемонстрировать свою независимость от социальных условий и явиться в джинсах. Но вы глядеть вы будете крайне странно и нелепо.

Стоит ли покупать костюм на рынке? В общем то нет. И связано это в первую очередь с экономическими факторами. Как правило, для того что бы обеспечить приемлемую рыночную цену производитель вынужден экономить - и в первую очередь на тканях. А дешевая ткань, да еще и не подходящая лично вам способна испортить все впечатление полностью. Но это не значит, что вы должны обращать внимание на дорогие бутики и магазины мужских костюмов. По настоящему элегантный костюм, как правило, шьется индивидуально. Ведь тут важно все - и подобрать ткань, которая будет гармонировать с вашим образом, и учесть особенности лично вашей фигуры  - что, естественно, не может быть учтено при массовом производстве. И многое другое.

Именно по этому стоит уделить немного времени и пошить себе костюм в ателье. Либо можно делать “посадку” купленного в магазине мужского костюма (если конечно его качество это позволяет). Это поможет подогнать его к особенностям именно вашей фигуры, что бы визуально подчеркнуть вашу мужественность, элегантность, стройность. Хороший профессионал закройщик сотворит чудо - и вы будет выглядеть в глазах других стильным и неотразимым.

Кроме костюма, для торжественных событий вы можете пошить себе смокинг, фрак либо блейзер - что несомненно добавит вам шарма и повысит ваш статус.

Продовження

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

пошив стильных платьев, женское платье15 очень важных советов стиля от экспертов:
1. Модный цвет волос – равномерный и натуральных оттенков. Забудьте о мелировании и разных цветах на волосах.
2. Лучший современный и изящный комплект на каждый день – простое пальто с четко очерченным плечевым поясом, юбка-карандаш, туфли-лодочки.
3. Маникюр с росписью или стразами – дурной тон. Все, что называют «дизайном ногтей», абсолютно не модно и совершенно безвкусно.
4. Джинсы должны быть гладкими, корректирующими. Они должны улучшать вашу фигуру, делать вас стройнее, а ноги длиннее. Забудьте о джинсах с вышивкой, блестками и кружевами.
5. С фиолетовым цветом хорошо сочетаются бутылочно-зеленый цвет, холодный розовый, сиреневый, бежевый, серый, лазурный и даже красный.
6. Топы и блузки должны быть достаточно плотными. На них может быть декольте или открытый рукав, но через ткань не должно быть видно ваше тело.
7. Если у вас объемная нижняя часть вам подойдут широкие брюки плотные на бедрах и юбки-карандаш.
8. Не используйте в одном комплекте цветочный узор несколько раз, например, на юбке и на блузе. Продовження

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Чпошив коктельного платьяерный цвет до сих пор в моде благодаря Коко Шанель. Многие думают, что черная одежда - символ вкуса и особого стиля. Это не совсем так. Шанель отлично знала, что черная одежда делает человека незаметным, но она верила, что по-настоящему яркую женщину не может затмить даже черный цвет.

В 1920-е годы Шанель предложила идею ношения бижутерии с повседневной одеждой, считая, что украшения не должны вызывать зависть и быть обязательно дорогими. Коко Шанель говорила, что украшения должны радовать женщину, делая нарядной даже простую одежду.

Некоторые модные нововведения мадмуазель Шанель изобрела совершенно случайно.
Например, загар стал модным именно благодаря Коко Шанель. В 1923 году Габриэль обгорела на солнце во время морского круиза, а женщины быстро подхватили этот “новый модный тренд” после того как загоревшая Шанель появилась в Каннах.
Моду на короткие женские стрижки тоже придумала Коко Шанель, когда, торопясь в оперу, делала завивку и случайно подпалила собственные волосы. Пришлось срочно остричь волосы и пойти в оперу с короткой стрижкой. Дамы быстро подхватили и этот тренд.

Духи Коко Шанель

«Когда надо пользоваться духами?» — спрашивает молодая женщина. «Когда хочется, чтобы тебя целовали», — отвечаю я.

Вибачте цей текст доступний тільки в “Російська”. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

За последние двадцать лет население практически привыкло к вещевым рынкам, магазинам “все за 55” и другим, где можно дешево купить одежду, пошитую в Китае. Китайские пуховики, джинсы, костюмы - у населения уже практически рефлекс - китайское - значит дешевое. Может не всегда качественное, но если честно - трудно ожидать большого качества - если вы купили джинсы за 55 гривен. Правда ведь? Не такие же это вероятно большие деньги. Продовження